АНОТАЦІЯ

Мохаммед Джафар Ауги. Інтраопераційні та ранні післяопераційні ускладнення в хірургії хвороб оперованого шлунка (прогнозування, діагностика, лікування і профілактика). – Рукопис. Дисертація на  здобуття наукового ступеня кандидата  медичних наук за  спеціальністю 14.01.03 – хірургія.  Кримський  державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, Сімферополь, 2002.

Робота присвячена актуальній проблемі інтраопераційних та ранніх післяопераційних ускладнень при повторних і реконструктивних операціях у хворих із хворобами оперованого шлунка (ХОШ).

Клінічні дослідження проведені 1318 хворих (1009 хворих були  піддані ретроспективному аналізу архівного матеріалу, а 309 – проспективному  аналізу).  Виявили 161 ускладнення в хворих 108 (8,2%) хворих .

У роботі дана клінічна характеристика хворих, результати їх обстеження з застосуванням клініко-діагностичних, топографічних (під час операції), бактеріологічних, біохімічних методик.

Серед чинників ризику розвитку ускладнень нами аналізувалися наступні: вік хворих і наявність у них супутньої патології; стан білково-синтезуючої функції печінки і ліпідного обміну; інтраопераційні фактори (ступінь вираженості спайкового процесу у верхньому поверсі черевної порожнини, ступінь мікробного забруднення оперованого поля на різних етапах операції).

Надавали значення діагностиці ендогенної інтоксикації. Для цих цілей проведена оцінка в динаміці клінічних і лабораторних показників з визначенням ступеня токсичності плазми крові. Вивчалася динаміка крові з обчисленням лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), рівень середньомолекулярних олігопептидів (СМО),  рівень продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), стан внутрішньоеритроцитарного метаболізму (інтенсивність гліколітичних реакцій і рівня модифікації гемоглобіну шляхом спонтанного гліколізування). Ми, вивчаючи ці показники, вважали їх не тільки маркером ЕІ, але й чинником, що обґрунтовує антиоксидантну терапію після операції з приводу ХОШ.

На основі проведених клінічних досліджень створені алгоритми неускладненого післяопераційного періоду, а також алгоритми ранніх післяопераційних  ускладнень, що введені в базу даних експертної діагностичної комп’ютерної системи. Інформаційна вага окремих симптомів і ознак обчислена з використанням методу Ст’юдента, що дозволив об’єднати в один інтегральний показник якісні і кількісні критерії, як при  неускладненому, так при  ускладненому перебігу післяопераційного періоду. Це допомогло оптимізувати ранню діагностику післяопераційних ускладнень.

Розроблено класифікацію інтраопераційних та  ранніх післяопераційних ускладнень у хворих, оперованих із приводу ХОШ, в якій  відображені ятрогенні, асептичні, гнійно-септичні і запальні ускладнення.

Ефективність запропонованих заходів щодо прогнозування, ранньої діагностики і профілактики післяопераційних ускладнень при повторних і реконструктивних операціях з приводу хвороб оперованого шлунка підтверджена на практиці.

Основані результати роботи впроваджені в трьох хірургічних стаціонарах.

Ключові слова: хвороби оперованого шлунка, хірургічне лікування, ускладнення, прогнозування, діагностика, лікування, профілактика.

 

АННОТАЦИЯ

Мохаммед Джафару Ауги. Интраоперационные и ранние послеоперационные осложнения в хирургии болезней оперированного желудка (прогнозирование, диагностика, лечение и профилактика). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского, Симферополь, 2002.

Работа посвящена актуальной проблеме интраоперационных и ранних послеоперационных осложнений при повторных и реконструктивных операциях у больных с болезнями оперированного желудка (БОЖ).

Клинические исследования проведены 1318 больных (1009 больных подверглось ретроспективному анализу архивного материала, а 309 – проспективному анализу). Обнаружили 161 осложнение у больных 108 (8,2%) больных.

В работе дана клиническая характеристика больных, результаты их обследования с применением клинико-диагностических, топографических (во время операции), бактериологических, биохимических методик.

Среди факторов риска развития осложнений нами анализировались следующие: возраст больных и наличие у них сопутствующей патологии; состояние белково-синтезирующей функции печени и липидного обмена; интраоперационные факторы (степень выраженности спаечного процесса в верхнем этаже брюшной полости, степень микробного загрязнения оперированного поля на разных этапах операции).

Придавали значение диагностике эндогенной интоксикации. Для этих целей проведена оценка в динамике клинических и лабораторных показателей с определением степени токсичности плазмы крови. Изучалась динамика крови с вычислением лейкоцитарного индекса интоксикации (ЛИИ), уровень среднемолекулярных олигопептидов (СМО), уровень продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ), состояние внутриэритроцитарного метаболизма (интенсивность гликолитических реакций и уровня модификации гемоглобина путем спонтанного гликолизирования). Мы, изучая эти показатели, считали их не только маркёром ЭИ, но и фактором, обосновывающим антиоксидантную терапию после операции по поводу БОЖ.

На основе проведенных клинических исследований созданы алгоритмы неосложнённого послеоперационного периода, а также алгоритмы ранних послеоперационных осложнений, которые введены в базу данных экспертной диагностической компьютерной системы.  Информационный вес отдельных симптомов и признаков вычислен с использованием метода Стьюдента, который позволил объединить в один интегральный показатель качественные и количественные критерии, как при неосложненном, так при осложненном течении послеоперационного периода. Это помогло оптимизировать ранней диагностики послеоперационных осложнений.

Разработана классификация интраоперационных и ранних послеоперационных осложнений у больных, оперированных по поводу БОЖ, в которой отражены ятрогенные, асептические, гнойно-септические и воспалительные осложнения.

Эффективность предложенных мероприятий по прогнозированию, ранней диагностике и профилактике послеоперационных осложнений при повторных и реконструктивных операциях по поводу болезней оперированного желудка подтверждена на практике.

Основные результаты работы внедрены в трёх хирургических стационарах.

Ключевые слова: болезни оперированного желудка, хирургическое лечение, осложнение, прогнозирование, диагностика, лечение, профилактика.

 

ANNOTATION

Mohammed Jafar Augi. Perioperative and Early Postoperative complications in surgical management of the Post-gastric Operative Syndromes. (Prognosis, diagnosis, treatment and prophylaxis). – Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of medical sciences in the specialty 14.01.03 – surgery. – Crimea State Medical University named after S. I. Georgievsky, Simferopol, 2002.

The work was dedicated to the important problem of intraoperative and early postoperative complications following reconstructive operations in patients with post gastric operation syndromes.

Clinical research was carried out on 1318 cases (1009 cases were analyzed retrospectively while 309 were investigative prospectively.) 161 different complications were found in 108 (8.2%) patients.

Given in the work were the clinical characteristics of the patients and results of their investigation. Using clinical diagnostics, topographic anatomy (Intraoperatively), bacteriological, and biochemical methods.

Among the risk factors, analyzed were: аge of patients, concomitant illnesses, protein synthetic function of the liver, lipid metabolism, intraoperative factors (intensity of adhesions in the upper abdominal cavity, microbial penetration at different stages during surgery.) Of importance was the index of endogenic intoxication. Different clinical and laboratory studies were carried out to define the intensity of plasma toxicity.  Leucocytic index of intoxication, levels of middle molecular weight oligopeptides, levels of lipid peroxidation products, intraerythrocytic metabolism (intensity of glycolytic reactions and modification of hemoglobin through spontaneous glycosylation). These indices were not only markers of endogenic intoxication but also factors that validate the use of antioxidants in the complex management of this group of patients before and after surgery.

Algorithms of both uncomplicated and complicated course of postoperative period and also, of the early postoperative complications were created and introduced into the data bank of an expertise diagnostic computer system.  The informative importance of different signs and symptoms were calculated using Student’s method, which allows the integration of qualitative and quantitative criteria in both complicated and noncomplicated course of the post-operative period. This has helped to optimize early diagnosis of operative complications.

A classification of intraoperative and early postoperative complications was suggested. It classifies the complications into iatrogenic, aseptic, purulent — septic, and inflammatory.

Main achievements of this research work have since been introduced into practical medicine in 3 surgical departments.

Key words: Postgastric Operation Syndromes, Surgical management, Complications, Prognosis, Diagnosis, Treatment, Prophylaxis.